ДОСЛІДЖЕННЯ ПИЛОПРИДУШЕННЯ З ДОПОМОГОЮ ПОВІТРЯНО-МЕХАНІЧНОЇ ПІНИ НА ЩЕБЕНЕВИХ ЗАВОДАХ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.20535/2079-5688.2008.17.61083

Анотація

Наведено результати лабораторних і виробничих досліджень пилопридушення з допомогою повітряно-механічної піни на гранітних щебеневих заводах. Виконано аналіз факторів, що визначають стійкість піни при дії на неї пилу. Зазначено оптимальні параметри піни при придушенні пилу.

Посилання

Роменский Л. П. Пена как средство борьбы с пылью. – К.: Наук. думка,

– 159 с.

Дюсебаев М. К. Пылеподавление пеной на горнорудных предприятиях. –

Алма-Ата: Наука, 1989. – 128 с.

Способы и средства повышения эффективности пылеподавления с

помощью электрозаряженных пены и пенных аэрозолей: Аналит. обзор /

В. К. Журавлев, Г. С. Казиева, Т. И. Коровченко. – Алма-Ата: КазНИИНТИ. – 1990. – 43 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2008-10-10

Номер

№ 17

Розділ

Геоекологія та охорона праці

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 V.S. Koziakov, V.H. Kravets

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).