ІНТЕНСИВНІСТЬ ПИЛОВИДІЛЕННЯ ПРИ БУРІННІ ГЛИБОКИХ СВЕРДЛОВИН В КАР’ЄРАХ СТАНКОМ СБШ-250 МН
DOI:
https://doi.org/10.20535/2079-5688.2008.16.82585Ключові слова:
буровой станок, пылевыделениеАнотація
Наведені результати експериментальних досліджень і розрахунків для визначення інтенсивності пиловиділення та максимальної приземної концентрації пилу при роботі бурових станків СБШ-250 МН.Посилання
Никитин B. C. Методика определения интенсивности пылевыделения
различных источников непрерывного действия в карьерах. – Институт горного дела им. А. А. Скочинского. – М., 1964. – 26 с.
Инструкция по контролю содержания пыли на предприятиях
горнорудной и нерудной промышленности. – М.: Недра, 1981. – 40 с.
Рабинович С. Г. Погрешности измерений. – Л.: Энергия, Ленинградское
отд., 1978. – 262 с.
Методика расчета концентраций в атмосферном воздухе вредных
веществ, содержащихся в выбросах предприятий ОНД-86. – Госкомгидромет. – Л.: Гидрометеоиздат, 1987. – 96 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 A Ye Lapshyn
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
