ПРИЛАД ДЛЯ МОДЕЛЮВАННЯ ПОВЕДІНКИ ҐРУНТОВОГО МАСИВУ В СКЛАДНИХ УМОВАХ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2079-5688.2000.4.89878Ключові слова:
консолідація ґрунтів, мінералізація мулуАнотація
Розроблено прилад, що дозволяє моделювати напружено-деформований стан грунтового масиву при ударному, вібраційному, імпульсному та багаторазово повторюваному динамічному стисненні, а також проводити випробування зразків грунту при короткочасному та тривалому навантаженні. За допомогою приладу можна вивчати процеси консолідації, повзучості та старіння скелета породи, а також процес мінералізації мулистого грунтуПосилання
Цытович Н.А. Механика грунтов. — М.: Высшая школа, 1973.
Прибор КПР—1М для определения компрессионных свойств грунта //
Каталог приборови оборудованияобщепромышленногоназначения. — Фирма «Интон». — Харьков.— 2000.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Ramiz Akhmedovych Samedov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).