МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ РУЙНУВАННЯ СКЕЛЬНОЇ ПОРОДИ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕТОДА ЕФЕКТИВНОЇ МАСИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.20535/2079-5688.2001.7.93415

Ключові слова:

рівняння Шредінгера, метод ефективної маси

Анотація

Розглянуто квантово-механічний підхід до моделювання процесу руйнування гірської породи, що базується на рівнянні Шредінгера та методі ефективної маси

Посилання

Рунов Н.Н. Строение атомов и молекул. — М.: Просвещение, 1987. —

с.

Анималу А. Квантовая теория криствллических твердых тел. — М.: Мир,

— 574с.

Косевич А.М. Теория кристаллической решетки (Физическая механика кристаллов). — Харьков: Вища школа, 1988. — 304 с.

Киреев П.С. Физика полупроводников. — М.: Высшая школа, 1969. —

с.

##submission.downloads##

Номер

№ 7

Розділ

Фізичні процеси гірничого виробництва

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Anatolii Ivanovych Kriuchkov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).