БАГАТОКРЕШЕРНИЙ МЕТОД ОЦІНКИ ВИБУХОВОГО ІМПУЛЬСУ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН

Автор(и)

  • Anton Viktorovych Prokopenko

DOI:

https://doi.org/10.20535/2079-5688.2004.10.100112

Ключові слова:

вибуховий імпульс, експериментальне визначення

Анотація

Розглянуто метод експериментального визначення вибухового імпульсу вибухової речовини для зарядів довільного діаметру

Посилання

ГОСТ 5984-80. Вещества взрывчатые. Метод определения бризантности.

Коларов Д., Балтов А., Танчева Н. Механика пластичных сред. - М.:

Мир, 1978. - С. 302.

Пановко Я.Г. Введение в теорию механического удара. - М.: ГРФМЛ,

- С. 222.

Ляхов Г.М. Основы динамики взрывных волн в грунтах и горных

породах. - М.: Наука, 1974. - С. 192.

##submission.downloads##

Номер

№ 10

Розділ

Геотехнологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Anton Viktorovych Prokopenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).