ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ ВЗАЄМОДІЇ АВАРІЙНО-РЯТУВАЛЬНОЇ КЛІТІ З ЖОРСТКИМИ ПРОВІДНИКАМИ АРМУВАННЯ СТОВБУРА
DOI:
https://doi.org/10.20535/2079-5688.2004.11.103699Ключові слова:
аварійно-рятувальна кліть, математична модельАнотація
Наведено результати чисельних експериментів на основі математичної моделі взаємодії аварійно-рятувальної кліті,обладнаної напрямними ковзання слідкувального типу, з жорсткими провідниками армування стовбураПосилання
Самуся В.И., Торба Е.П. Усовершенствование узлов крепления
направляющих скольжения аварийно-спасательной клети // Гірнича електромеханіка та автоматика: Наук.-техн. зб. — 2003. — Вип. 71. — С. 96—101.
Ильин С.Р., Торба Е.П. Математическая модель взаимодействия универсальной клети, снабженной направляющими скольжения следящего типа, с жесткими проводниками армировки ствола // Сб. научн. тр. НГУ. — № 19. — Т. 5. — Днепропетровск: Национальный горный университет. — 2004. — С. 146—150.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Volodymyr Illich Samusia, Olena Pavlivna Torba
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).