Дослідження режиму гірничих робіт, що забезпечують досягнення максимально можливої продуктивності кар'єра по руді
DOI:
https://doi.org/10.20535/2079-5688.2017.34.104496Ключові слова:
ширина робочого майданчика, режим гірничих робіт, продуктивність кар'єрів, готові до виймання запасиАнотація
Продуктивність за рудою один з основних параметрів кар'єру, що визначають економічні показники відкритої розробки будь-якого родовища корисних копалин.
У статті розглядається питання встановлення взаємозв'язку між шириною робочого майданчика і довжиною активного фронту гірничих робіт в кар'єрі, що забезпечують нормативний запас руди та його вплив на продуктивність по руді. Виконано аналіз досліджень в області визначення виробничої потужності кар'єру і запасів руди готових до виймання. Показано, що існуючі методи визначення продуктивності кар'єру за гірничими можливостями враховують тільки довжину активного фронту гірничих робіт, при цьому ширина робочого майданчика та її вплив на довжину фронту гірничих робіт не враховується. Наведено результати досліджень зміни довжини активного фронту гірничих робіт залежно від збільшення ширини робочої площадки при різних значеннях продуктивності кар'єру за рудою.
Досліджено варіанти режиму гірничих робіт, що забезпечують досягнення максимально можливої й планової продуктивності кар'єру за рудою та їх вплив на область можливих рішень з визначення й усереднення коефіцієнтів розкриву. Встановлено, що при визначенні області регулювання режиму гірничих робіт необхідно виходити не тільки з кутів укосу робочих бортів кар'єру, що забезпечують нормальні умови виробництва гірничих робіт, але й враховувати можливість досягнення заданої продуктивності кар'єру за рудою. Доведено, що при розвитку гірничих робіт з мінімальною шириною робочої площадки продуктивність кар'єру, виходячи з резерву готових до виїмки запасів, буде значно нижче її максимально можливого значення. Обґрунтовано, що при визначенні продуктивності кар'єру за рудою довжина активного фронту гірничих робіт і ширина робочого майданчика повинні враховуватися не відокремлено, а з урахуванням їх взаємозв'язку.
Результати виконаних досліджень можуть бути використані проектними організаціями й гірничодобувними підприємствами при визначенні продуктивності кар'єрів.Посилання
А. И. Арсентьев, Производительность карьеров. Санкт-Петербург, Россия, 2002.
А. И. Арсентьев, и Г. А. Холодняков, Проектирвание горных работ при открытой разработке месторождений. Москва, Россия: Недра, 1994.
В. В. Ржевский, М. Г. Новожилов, и Б. П. Юматов, Научные основы проектирования карьеров. Москва, СССР: Недра, 1971.
С. А. Луценко, «Исследование взаимосвязи ширины рабочей площадки и длины фронта горных работ», Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. Серія «Технічні науки», Вып. 2(74), с. 140-147, 2016.
С. А. Луценко, «Разработка метода определения максимальной, по горным возможностям, производительности карьера по руде», Геотехнічна механіка. Днипро, № 130, с. 168-174, 2016.
Б. Р. Ракишев, Проектирвание карьеров. Алматы, Казахстан: КазНТУ, 2013.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Сергій Олександрович Луценко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).