МЕТОДИКА ПЛАНУВАННЯ ПРАЦЕОХОРОННИХ ЗАХОДІВ У ЗВАРЮВАЛЬНОМУ ВИРОБНИЦТВІ З ВИКОРИСТАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНО-АНАЛІТИЧНОЇ СИСТЕМИ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2079-5688.2006.13.109970Ключові слова:
професійна захворюваність зварників, інформаційно-аналітична системаАнотація
Розглянуто актуальні питання комплексної оцінки факторів, що впливають на ризик професійної захворюваності зварників. Запропоновано методику планування заходів з охорони праці. Для автоматизації розрахунків на різних етапах реалізації методики розроблена інформаційно - аналітична система.Посилання
Ещенко А.И. Основы теории риска: Учеб. пособие для студентов,
изучающих дисциплины «Охрана труда», «Безопасность жизнедеятельности», «Основы экологии» / Сумской гос. университет. - Сумы, 1998. - 147 с.
Иберла К. Факторный анализ: Пер. с нем. - М.: Статистика, 1980. - 398 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Kostiantyn Nifontovych Tkachuk, Oleh Yevhenovych Kruzhylko, Yurii Oleksiiovych Polukarov, Oleksii Ihorovych Polukarov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).