КІНЕТИЧНІ ПАРАМЕТРИ ЗМІНИ ДОЛІ СТАБІЛІЗАТОРА ПРИ ДЕСТРУКЦІЇ ПОРОХІВ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2079-5688.2006.14.110894Ключові слова:
старіння порохів, кінетичні параметриАнотація
Отримано кінетичні параметри, які дозволяють розраховувати зміну вмісту дифеніламіну та його похідних у ході старіння порохів залежно від температурного навантаженняПосилання
РТМ А 5550-73, В/ч 64176. Руководящий технический материал.
Характеристика условий эксплуатации и учет их при испытаниях специзделий на сохраняемость. — М.: Военное издательство МО СССР. — 1974. — 105 с.
Буллер М.Ф., Межевич Г.В. Методы испытания утилизируемых
порохов. — Шостка, 2005. — 94 с.
Kansas L., Robertson D. Определение 2-нитродифениламина и его
основных производных в двух- и трехосновных порохах // Propellants,
Explocives, Pyrotechnics. — 1994. — Vol. 19. — № 4. — Р. 171—173.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Mykhailo Frydrykhovych Buller
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).