ФОРМУВАННЯ ЗУСИЛЛЯ РІЗАННЯ НА РІЗЦЯХ ПРИ РОБОТІ КОМБАЙНА WIRTEN 2200 SM

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.20535/2079-5688.2014.24.28904

Ключові слова:

різець, зусилля різання, гаусовський процес, автоколивальний режим, мінімальна енергоємність

Анотація

Розглянуто процес і його модель формування зусилля різання на різцях комбайна WIRTGEN 2200 SM з використанням принципу найменшої дії і методу  N - характеристик. Показано , що процес формування зусилля аналітично може бути представлений профільтрованим пуасонівським процесом. Встановлено, що мінімальна дисперсія зусилля різання на різцях досягається при автоколивальному режимі розвитку тріщин. При цьому забезпечується мінімальна енергоємність руйнування.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-10-04

Номер

№ 24

Розділ

Геомеханіка

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 A. I. Kriuchkov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).