Застосування графiчного методу структурного синтезу автоматiв для проектування схем автоматики
DOI:
https://doi.org/10.20535/2079-5688.2012.22.54669Ключові слова:
граф, автомат, абстрактна, структурна математичні моделі, кодування, таблиці переходів, канонічні рівняння, схеми управлінняАнотація
Розглянуто графічний метод структурного синтезу автоматів для проектування схем автоматики. Проектування виконано на прикладі автомата Мура, де показано принцип переходу від абстрактного автомату до структурного з застосуванням двійкового нормального коду. Отримано канонічні рівняння роботи схеми управління, на основі яких побудовано алгоритм її роботиПосилання
Баранов С. И. Синтез микропрограммных автоматов/ C. И. Баранов // Л.: Энергия, 1979. – 232 с.
Гилл А. Введение в теорию конечных автоматов/ А. Гилл // М.: Наука, 1966. – 272 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 M.P. Matviienko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
