ДІАГНОСТУВАННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИХ СИСТЕМ ЯК ІНСТРУМЕНТ ЕНЕРГОМЕНЕДЖМЕНТУ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2079-5688.2011.21.55582Ключові слова:
енергоефективність, енергетичний менеджмент, електромеханічна система, енергетичний стан, технічний станАнотація
Розглянуто сучасний стан проблеми підвищення рівня енергоефективності електромеханічних систем з асинхронними двигунами. Встановлено, що діагностування енергоефективності електромеханічних систем поєднує завдання технічного діагностування з завданнями енергетичного менеджменту та аудиту, основною функцією яких є управління енергоспоживанням і технічним станом.Посилання
Ильинский Н.Ф. Электропривод: энерго- и ресурсозбережение: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Н.Ф.Ильинский, В.В.Москаленко. – М.: Издательский центр «Академия», 2008. – 208с.
Кацман М.М. Справочник по электрическим машинам: Учеб. пособие для студ. образоват. учреждений сред. проф. образования / М.М.Кацман. – М.: Издательский центр «Академия», 2005. – 480с.
Bulletin of industrial energy efficiency and energy management standards [“Vienna Energy Efficiency and Climate Meetings”], (Відень, Австрія, 19–22 березня 2007 р.) / United Nations Industrial Development Organization. – Vienna, Austria, 2007. – 150c.
Закладний О.М. Енергозбереження засобами промислового електроприводу: Навч. посібник / О.М.Закладний, А.В.Праховник, О.І.Соловей – К.: Кондор, 2005. – 408с.
Практичний посібник з енергозбереження для об’єктів промисловості, будівництва та житлово-комунального господарства України / [А.В.Праховник, В.В.Прокопенко, В.I.Дешко та ін.]. – Луганськ: Місячне сяйво, 2009. – 696с.
Праховник А.В. Функціональне діагностування енергетичної ефективності асинхронного електропривода промислових установок і механізмів протягом життєвого циклу / А.В.Праховник, О.М.Закладний, О.О.Закладний // Вісник Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». – 2010. – №28. – С.495–497.
Праховник А.В. Контроль та аналіз в реальному часі режимів енерговикористання промислових електроприводів / А.В.Праховник, О.М.Закладний, О.О.Закладний // Збірник наукових праць Дніпродзержинського державного технічного університету
«Проблеми автоматизованого електроприводу. Теорія і практика». – 2007. – С.151–155.
Закладний О.О. Оцінка залишкового ресурсу асинхронного електроприводу // Вісник Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Серія «Гірництво»: Зб. наук. праць. – 2010. – Вип.19. – С.137–146.
Закладний О.О. Захист як одне із завдань системи моніторингу енергетичного стану асинхронного електроприводу // Вісник Кременчуцького державного політехнічного університету імені Михайла Остроградського. – 2010. – №4/2010(63), Ч.2. – С.135–138.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Artur Veniamynivych Prakhovnyk, Oleksandr Mykolaiovych Zakladnyi, Oleh Oleksandrovych Zakladnyi
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
