НОВІ ПРОМІЖНІ ДЕТОНАТОРИ НА ОСНОВІ НІТРОМЕТАНУ ТА АМІАЧНОЇ СЕЛІТРИ ДЛЯ ІНІЦІЮВАННЯ СВЕРДЛОВИННИХ ЗАРЯДІВ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2079-5688.2008.17.56955Анотація
Наведено результати досліджень по розробленню проміжних детонаторів для свердловинних зарядів на основі нітрометану та аміачної селітри. Розроблено рецептуру проміжних детонаторів і визначено вибухові характеристики.Посилання
ТУ У 3.50-14314452-061-96. Шашки-детонатори для промислових
підривних робіт.
Щукин Ю. Г., Лютиков Г. Г. и др. Средства инициирования промышлен-
ных взрывчатых веществ. – М.: Недра, 1996. – 155 с.
ГОСТ 21984-76. Вещества взрывчатые промышленные. Аммониты
водоустойчивые.
Орлова Е. Ю. Химия и технология бризантных взрывчатых веществ. –
Л.: Химия, 1981. – 312 с.
Авакян Г. А. Расчет энергетических и взрывчатых характеристик ВВ. –
М., 1964. – 106 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 A.A. Zheltonozhko, V.R. Zakusylo, R.V. Zakusylo, P.V. Shvydko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).