ВПЛИВ ЧАСТОТНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ВИБУХОВИХ ХВИЛЬ НА СЕЙСМОСТІЙКІСТЬ ПОВЕРХНЕВИХ ОБ’ЄКТІВ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2079-5688.2010.19.58452Ключові слова:
сейсмовибухова хвиля, період коливань, амплітуда, критерій подібностіАнотація
Наведено результати теоретичних досліджень по визначенню впливу амплітуди і частоти коливань при техногенних вибухах на сейсмостійкість поверхневих об’єктів, що охороняються.Посилання
Кауфман Б.Д. Учет нагрузок / Б.Д.Кауфман, С.Г.Шульман // Сейсмические воздействия на гидротехнические и энергетические сооружения. – М.: Наука, 1980. – 256с.
Бирбраер А.Н. Прочность и надежность конструкций АЭС при особых
динамических воздействиях / А.Н.Бирбраер, С.Г.Шульман – М.: Энергоатомиздат, 1989. – 304с.
Кириллов А.П. Взаимодействие фундаментов сооружений электростанций с основанием при динамических нагрузках / А.П.Кириллов, В.В.Крылов, А.Е.Саргсян – М.: Энергоатомиздат, 1984. – 354с.
Завриев К.С. Основы теории сейсмостойкости зданий и сооружений /
К.С.Завриев, А.Г.Назаров [и др.]. – М.: Стройиздат, 1970. – 280с.
Хачиян Э.Е. Динамические модели сооружений в теории сейсмостойкости / Э.Е.Хачиян, В.А.Амбарцумян. – М.: Наука, 1981. – 204с.
Окамото Ш. Сейсмостойкость инженерных сооружений / Ш.Окамото – М.: Стройиздат, 1980. – 342с.
Скавуццо Р. Горизонтальные взаимодействия сооружений с сейсмическими волнами / Р.Скавуццо, Ж.Бейли, Д.Рафтопулос // Труды американского общества инженеров-механиков. Серия Е. Прикладная механика, 1971. – №1. – С.123–130.
Черний В.Г. Еврістичні оцінки ймовірності ушкодження будівель і
споруд у складних грунтових умовах / В. Г. Черний // Галузеве
машинобудування, будівництво: Зб. наук. праць. – Полтава: ПНТУ, 2003. – Вип.12. – С.241–247.
Вовк А. А. Сейсмическое действие взрыва рассредоточенного заряда /
А. А. Вовк, А. А. Кузьменко // Прикладна гідромеханіка. – 2001. – Т.3 (75), №2. – С.5–9.
Богацкий В.Ф. Охрана инженерных сооружений и окружающей среды
от вредного действия промышленных взрывов / В.Ф.Богацкий, А.Г.Фридман. – М.: Недра, 1982. – 162с.
Миронов П.С. Взрывы и сейсмобезопасносность сооружений / П.С.Миронов – М.: Недра, 1973. – 168с.
Сафонов Л.В. Сейсмический эффект взрыва скважинных зарядов
/ Л.В.Сафонов, Г.В.Кузнецов. – М.: Наука, 1967. – 102с.
Kuzmenko А.А., Dauetas А.А. Seismic effects of blasting in rock /
A.A.Kuzmenko, V.D.Vozobev, I.I.Demisyuk. – Oxford IBH Pyblishing Co. Pvt. Ltg, 1993. – 169p.
Бойко В.В. Особенности механизма образования источника
сейсмоизлучения при взрывном разрушении анизотропных горных массивов / В.В.Бойко, Н.С.Ремез, Т.В.Хлевнюк // Вісник НТУУ «КПІ». Серія «Гірництво». – 2002. – №7. – С.77–83.
Гениев Г.А. О критериях подобия в задаче о перемещениях
поверхности грунтового массива, вызванных горизонтальными и
вертикальными сейсмическими воздействиями / Гениев Г.А. // Сейсмостойкое строительство. – 1999. – № 5. – С. 26–28.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Natalia Serhiivna Remez, N N Bohdanova, M Yu Malkova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
