ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЙ ПАСИРОВКИ ГРАНІТНИХ БЛОКІВ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2079-5688.2010.19.58527Ключові слова:
тріщиноутворення, гранітний блок, пружність робочої рідини, буроклинова технологія, енерговитратиАнотація
Проаналізовані позитивні та негативні моменти, які мають місце привикористанні різних технологій пасировки гранітних блоків. Описані
розроблені в НТУУ “КПІ” малогабаритні гідропоршневі агрегати, призначені для пасировки гранітних блоків.
Посилання
Карасев Ю.Г. Природный камень. Добыча блочного и стенового
камня. – Учебн. пособие / Ю.Г.Карасев, Н.Т.Бакка. – СПБ.: Санкт-
Петербургский горный институт, 1997. – 428с.
А. с. 1659649 СССР, МКИ Е21С 37/08. Портативный гидропоршневой
агрегат для направленного разрушения монолитных объектов / И.А.Фоменко, К.К.Ткачук (СССР). – № 1583603; Заявл. 27.02.89; Опубл. 30.06.91, Бюл. № 24.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 O I Fomenko, Kostiantyn Kostiantynovych Tkachuk, Kostyantyn Nyfontovych Tkachuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).