ОБГРУНТУВАННЯ РАДІУСУ ЗОНИ ЗАПИЛЕННЯ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД МАСИ ПИЛУ ЩО ЗДУВАЄТЬСЯ З ВІДВАЛУ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2079-5688.2016.30.70025Ключові слова:
відвал, експеримент, маса пилу, однофакторний аналіз, пил, радіус зони запилення, сплайнАнотація
Встановлено емпіричну залежність радіусу зони запилення від маси пилу, яка здувається з відвалу кар’єра, за допомогою кубічного сплайну. При плануванні експерименту проведено однофакторний аналіз. Враховуючи, що будь-яке значення параметра обчислюється за результатами обмеженого числа експериментів і містить елемент випадковості, для отримання надійних і достовірних висновків проведено перевірку точності експериментів за критерієм Кохрена. Розрахунки проведено при рівній кількості експериментів для кожного значення радіуса зони запилення. Здійснено перевірку адекватності представлення результатів експерименту за допомогою коефіцієнта Фішера. На основі даної залежності можливе прогнозування зони запилення навколо відвалу, що дасть змогу оцінити вплив на навколишнє середовище.Посилання
Борьба с пылью на горных предприятиях с использованием долго- и короткоживущих пен повышенной кратности / Ю.В. Шувалов [и др.] // Горный информационно-аналитический бюллетень. – 2007. – Отд. вып. № 12: Аэрология. – С. 171 – 179.
Гаспарьян Н.А. Пылеподавление на основе использования фазовых переходов влаги при ведении открытых горных работ: автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. техн. наук: 05.26.01 / Гаспарьян Н.А.; С.-Петерб. гос. гор. ин-т им. Г.В. Плеханова. – Санкт-Петербург, 2008. – 20 c.
Артамонова В.Г. Профессиональные болезни: учеб. / В.Г. Артамонова, Н.Н. Шаталов. – М.: Медицина, 1988. – 420 с.
Експеримент [Електронний ресурс] – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82#.D0.9F.D0.B0.D1.81.D0.B8.D0.B2.D0.BD.D0.B8.D0.B9_.D0.B5.D0.BA.D1.81.D0.BF.D0.B5.D1.80.D0.B8.D0.BC.D0.B5.D0.BD.D1.82.
Грешников В.А. Статистические методы обработки эмпирических данных / Грешников В.А., Волков Б.Н., Кубарев А.И. – М.: Изд-во стандартов, 1978. – 232 с.
Крылов В.М. Формальные математические модели [Электронный ресурс] / В.М. Крылов. – Режим доступу: http://chemanalytica.com/book/novyy_spravochnik_khimika_i_tekhnologa/09_protsessy_i_apparaty_khimicheskikh_tekhnologiy_chast_I/5198.
Мухачев В.А. Планирование и обработка результатов эксперимента: учеб. пособ. / В.А. Мухачев. – Томск: Томский государственный университет систем управления и радиоэлектроники, 2007. – 118 с.
Альберг Дж. Теория сплайнов и её приложения / Альберг Дж., Нильсон Э., Уолш Дж. – М.: Мир, 1972. – 318 с.
Ремез Н.С. Чисельні методи розв’язання навчальних і науково-технічних задач: навч. посіб. у 2 ч. / Ремез Н.С., Лучко І.А., Мейш В.Ф. – К.: НТУУ «КПІ», 2001. – Ч. ІІ. – 248 с.
Медведев Н.В. Применение сплайнов в теории приближений: учеб. пособ. / Н.В. Медведев. – Чебоксары: Чувашский государственный университет, 1977. – 68 с.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Oksana Yaroslavivna Tverda, Yu. Davydenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).