ЕЛЕКТРОМАГНІТНА БЕЗПЕКА ТА ЕЛЕКТРОМАГНІТНА СУМІСНІСТЬ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2079-5688.2008.16.82799Ключові слова:
електромагнітна безпека, електромагнітна сумісністьАнотація
На основі анализу національної та міжнародної нормативних баз в області електромагнітної безпеки та електромагнітної сумісності і результатів експериментальних досліджень розроблені практичні науково обґрунтовані рекомендації з підвищення рівня електромагнитної безпеки та стабільності функціонування обладнання.Посилання
The Electromagnetic Compatibility (EMC) Directive 89 / 336 / EEC.
ENV 61000-2-2. Electromagnetic Compatibility (EMC) – P. 2:
Environment. – Section 2: Compability levels for low frequency-conductor
disturbances and signals in public low-voltage power supply systems.
Сливкин В. Г. Электромагнитная совместимость оборудования
информационных технологий при воздействии импульсных элекромагнитных помех: Дис… канд. техн.наук: 05.09.03 – Самара, 2004. – 212 с.
Ковтун І. М., Левченко Л. О., Глива В. А., Потапенко Г. Д. Актуальні
напрямки підвищення рівня охорони праці та ефективності використання автоматизованих систем у сфері науково-технічної інформації // Вісник НТУУ „КПІ”. Серія „Гірництво”. – 2006. – Вип. 14. – С. 180–184.
СН 3.3.6.096-2002. Державні санітарні норми і правила при роботі з
джерелами електромагнітних полів.
Вільсон О. Г., Глива В. А., Григор’єв С. Ф., Потапенко Г. Д. Джерела
електромагнітних випромінювань і електромагнітна безпека користувачів персональних комп’ютерів // Вісник НТУУ „КПІ”. Серія „Гірництво”. – 2003. – Вип. 8. – С. 158–163.
Думанський Ю. Д., Павлик В. М., Біткин С. В. Один з засобів
зниження електромагнітного забруднення, створюваного цифровими системами рухомого зв’язку // Гігієна населених місць. – 2007. – Вип. 49. – С. 260–263.
ГОСТ 29216-91. Совместимость технических средств электромагнит-
ная. Радиопомехи индустриальные от оборудования информационной техники. Нормы и методы испытаний.
Глива В. А. Методи забезпечення електромагнітної безпеки користувачів персональних комп’ютерів: Дис… канд. техн. наук: 0526.04. – К., 2006. – 155 с.
ДСТУ 2465-94. Сумісність технічних засобів електромагнітна.
Стійкість до магнітних полів частоти мережі. Технічні вимоги і методи
випробувань.
ДНАОП 0.0.0-3.31-99. Правила охорони праці під час експлуатації
електронно-обчислювальних машин.
Глива В. А., Вільсон О. Г., Азнаурян І. О., Левченко Л. О. Магнітні поля невиробничого походження і засоби зменшення їх впливу на людей при експлуатації автоматизованих систем // Гігієна населених місць. – 2007. – Вип. 50. – С. 172–173.
ДСТУ 2793-94. Сумісність технічних засобів електромагнітна.
Стійкість до потужних електромагнітних завад. Загальні положення.
ДСТУ 2625-94. Сумісність технічних засобів електромагнітна.
Стійкість до згасаючого змінного магнітного поля. Технічні вимоги.
Establishing a dialogue on risks from electromagnetic fields. – Geneva:
World health organization. – 2004. – 67 p.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Yu D Dumanskyi, O I Zaporozhets, A V Lukianchykov
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).