ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОСТОРОВОГО РОЗПОДІЛУ В НАВКОЛИШНЬОМУ СЕРЕДОВИЩІ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ПОЛІВ ВІД СТАНЦІЙ МОБІЛЬНОГО СТІЛЬНИКОВОГО ЗВ’ЯЗКУ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2079-5688.2008.16.83192Ключові слова:
сотовая связь, электромагнитные поляАнотація
Досліджено просторовий розподіл у навколишньому середовищі електро-магнітних полів від станцій стільникового зв’язку. Розроблено методику інструментального контролю і розрахункового прогнозу електромагнітного стану в місцях розміщення радіотехнічних засобів систем стільникового зв’язкуПосилання
http://www.mforum.ru/news/article/061645.htm.
Васильев А. С. и др. Магниторецепторные реакции у стекловидного
угря // Биофизика, 1973.
Григорьев О. А., Меркулов А. В. Проблема экологических нормативов в условиях электромагнитного загрязнения окружающей среды // Матер. 3-й Междунар. конф. «Электромагнитные поля и здоровье человека. Фундаментальные и прикладные исследования», 17–24 сент. 2002 г. – Москва–Санкт-Петербург. – М., 2002. – С. 25–27.
Подковкин В. Г. Особенности гормонально-медиаторной регуляции
организма в условиях изолированного и комбинированного действия
различных неионизирующих факторов окружающей среды (геомагнитное поле, постоянное магнитное поле, электромагнитное излучение): Автореф. дис…. докт. биол. наук. – М., 1994. – 39 с.
Темурьянц Н. А., Владимирский Б. М., Тишкин О. Г. Сверхнизкочастотные электромагнитные сигналы в биологическом мире. – К.: Наук. думка, 1992. – 188 с.
Тугарова А. В., Смиян М. В., Шигаев А. В. и др. Численность и
активность ризосферной микрофлоры овса и подсолнечника под
высоковольтными линиями электропередач // Матер. науч.-практич. конф. «Электромагнитная безопасность. Проблемы и пути решения». – Саратов: Изд-во СГУ, 2000.
Тоун У. Ф., Гоулд Дж. Л. Чувствительность медоносных пчел к
магнитному полю // Биогенный магнетит и магниторецепция. Новое о
биомагнетизме. – М.: МИР, 1989. – С. 147–173.
Шляхтин Г. В., Аникин В. В., Завьялов Е. В. и др. Влияние ЭМП на
структуру и динамику биологических систем надорганизменного уровня // Матер. науч.-практич. конф. «Электромагнитная безопасность. Проблемы и пути решения». – Саратов, 2000. Изд-во СГУ. – 2000. – С. 34–35.
Холодов Ю. А. Реакции нервной системы на электромагнитные поля.
М.: Наука, 1975.
Sheppard A. R. Biological Effects of High Voltage Direct Current
Transmission Lines. – Report to the Montana Department of Natural Resources and Conservation, Helena. – NTIS publication, PB 83 207258, April. – 1983.
Чернышев В. Б. Влияние электромагнитных полей на поведение
насекомых // Влияние солнечной активности на атмосферу и биосферу. – М.: Наука, 1971. – 231 с.
Державні санітарні норми і правила захисту населення від впливу
електромагнітних випромінювань: № 239 від 01.08.96 / МОЗУ. – К., 1996. – 28 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Viktor Danylovych Vorobiov, Anatolii Ivanovych Kriuchkov, O V Kapitaniuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
