ПРИНЦИПИ МОДЕЛЮВАННЯ ПРОСТОРОВИХ РОЗПОДІЛІВ ЕЛЕКТРОМАГНІТНИХ ПОЛІВ БАГАТЬОХ ДЖЕРЕЛ У РОБОЧИХ ПРИМІЩЕННЯХ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2079-5688.2009.18.83998Ключові слова:
джерело, електромагнітна безпека, електромагнітні поля, моделювання, просторовий розподілАнотація
Розглянуто різні підходи до моделювання просторових розподіленьелектромагнітних полів багатьох джерел. Запропоновано найбільш зручний у практичній роботі метод моделювання та візуалізації розподілень магнітних полів у робочих приміщеннях
Посилання
Шевель Д. М. Электромагнитная безопасность / Д. М. Шевель. – К.:
ВЕК+, 2002. – 432 с.
Петухов В. С. Электромагнитная экология. ТN-С система – виновник
ухудшения / В. С. Петухов // Новости электротехники. – 2005. – № 1. – С. 14–19.
Глива В. А. Магнітні поля невиробничого походження і засоби
зменшення їх впливу на людей при експлуатації автоматизованих систем / В. А. Глива, О. Г. Вільсон, І. О. Азнаурян, Л. О. Левченко // Гігієна населених місць. – 2007. – Вип. 50. – С. 172–173.
Глива В. А. Заходи підвищення надійності роботи комп’ютерного
обладнання та безпеки персоналу в енергонасичених будівлях і спорудах / В. А. Глива, В. І. Клапченко, С. А. Теренчук, Л. О. Левченко // Містобудування та територіальне планування. – 2008. – Вип. 31. – С. 85–70.
Establising a dialogue on risk from electromagnetic fields. – Geneva: World health organization, 2004. – 67 р.
Обеспечение электромагнитной безопасности при эксплуатации
компьютерной техники / [Афанасьев А. И., Долотко В. И., Карнишин В. В. и др.]; под ред. А. А. Туркевича. – [2-е изд.]. – М.: Циклон–Тест, 2001. – 119 с.
Глива В. А. Методи забезпечення електромагнітної безпеки
користувачів персональних комп’ютерів: Дис. ... канд. техн. наук: 05.26.04 / Глива Валентин Анатолійович. – К.: 2006. – 155 с.
Глива В. А. Випромінювальні властивості сучасного комп’ютерного об-
ладнання та методи їхньої мінімізації / В. В. Глива, В. І. Клапченко, О. В. Панова, А. В. Лук’янчиков // Охорона праці та соціальний захист працівників: Міжнар. наук. конф., 19 – 21 лист. 2008 р.: зб. матеріалів. – К., 2008. – С. 72–74.
Примин М. А. Математические модели, методы и алгоритмы
пространственно-временного анализа магнитных полей и их применение в системах диагностики и обнаружения: Дис. ... докт. техн. наук: 05.13.06 / Примин Михаил Андреевич. – К., 2000. – 395 с.
Примин М. А. Алгоритмы решения обратной задачи магнитостатики в
магнитокардиографии: новые подходы и результаты / М. А. Примин, И. В. Недайвода // Электронное моделирование. – 2006. – Т. 28. – № 3. – С. 99–116.
Маслов М. Ю. Исследование электромагнитных полей в помещениях
для целей электромагнитной и информационной безопасности: Дис. ... канд. техн. наук: 05.12.07 / Маслов Михаил Юрьевич. – Саратов, 2003. – 240 с.
Глива В. А. Засоби підвищення безпечної експлуатації сучасного
комп’ютерного обладнання / В. А. Глива, А. В. Лук’янчиков, Л. О. Левченко, В. І. Клапченко, О. В. Панова // Проблеми охорони праці в Україні. – 2008. – Вип. 15. – С. 98–105.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 V A Hlyva
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).