ОБРОБКА СЕРЕДОВИЩ ЕНЕРГЕТИЧНИМИ ПОТОКАМИ ІМПУЛЬСНО-ХВИЛЬОВОГО ТРАНСФОРМАТОРА

Автор(и)

  • Viktor Mykhailovych Vyhivskyi

DOI:

https://doi.org/10.20535/2079-5688.1999.1.84968

Ключові слова:

енергетичний потік, імпульсно-хвильовий трансфоратор

Анотація

Досліджено процес взаємодії виконавчого органу з матеріалом, що обробляється при управлінні енергетичними потоками за допомогою імпульсно-хвильового трансфорсматора. Встановлено оптимальне співвідношення між енергією випромінення виконавчого органу і енергією поглинання матеріалом, що обробляється

Посилання

Александров Е.В., Соколинский В.Б. Прикладная теория и расчеты

ударных систем. - М.: Наука, 1969. - 201 с.

Тарко Л.М Волновые процессы в трубопроводах гидромеханизмов. -

М.: Машгиз, 1963. - 183 с.

##submission.downloads##

Номер

№ 1

Розділ

Гірничі машини та обладнання

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 V M Vyhivskyi

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).