ЕФЕКТИВНІСТЬ РУЙНІВНОЇ ДІЇ ВИБУХУ СВЕРДЛОВИННОГО ЗАРЯДУ В ГІРСЬКІЙ ПОРОДІ БІЛЯ ВІЛЬНОЇ ПОВЕРХНІ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2079-5688.2000.2.86110Ключові слова:
свердловинні заряди, метод оцінки ефективності вибухуАнотація
Розроблено метод оцінки відносної ефективності вибуху свердловинних зарядів різних конструкцій з урахуванням властивостей гірських порід і вибухових речовин для вибору раціональних параметрів зарядів і місця їх розташування відносно вільної поверхніПосилання
Адушкин В.В., Зыков Ю.Н., Либин В.Я. Об эффективности скважинных зарядов выброса в песчаном грунте // Физ.-техн. пробл. разраб. полезн. ископаемых. - 1988, № 4. - С. 35-39.
Азаркович А.Е., Шуйфер М.М., Тихомиров А.П. Взрывные работы вблизи охраняемых обьектов. - М.: Недра, 1984. - 123 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 I V Timoshyn
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).