ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТАБІЛЬНОСТІ ТВЕРДИХ НИТРАТІВ ЦЕЛЮЛОЗИ ПРИ ЇХ ВИГОТОВЛЕННІ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ МАКРОМОЛЕКУЛЯРНОЇ СТРУКТУРИ ПОРОХА ПРИ ЗБЕРІГАННІ

Автор(и)

  • Anatolii Arkadiiovych Zheltonozhko

DOI:

https://doi.org/10.20535/2079-5688.2000.3.87124

Ключові слова:

піроксилін, нітрат целюлози, зберігання пороху

Анотація

Установлено, що при вмісті у піроксиліні № 1 низькомолекулярної фракції нітрату целюлози від 1.5 до 5 % забезпечується одержання твердого нітрату целюлози високої якості зі стабільними фізико-хімічними властивостями та характеристиками. Показано, що в процесі змішування та пресування відбувається деструкція нітратів целюлози. На початковому етапі зберігання пороху домінує процес зшивання, на пізніших етапах процес деструкції

Посилання

Эмануэль Н.М., Бучаченко А.Л. Химическая физика старения и

стабилизации полимеров. — М.: Наука, 1982.

##submission.downloads##

Номер

№ 3

Розділ

Геотехнологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 Anatolii Arkadiiovych Zheltonozhko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).