ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ НЕЕЛЕКТРИЧНОЇ СИСТЕМИ ІНІЦІЮВАННЯ "НОНЕЛЬ-ЮНІТЕД" В УМОВАХ ВАТ "ПОЛТАВСЬКИЙ ГЗК"

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.20535/2079-5688.2000.3.87575

Ключові слова:

вибухова справа, технології інічіювання

Анотація

Розглянуто технічні засоби і технологія використання системи ініціювання «Нонель-Юнідет» під час проведення підривних робіт в
умовах ВАТ «Полтавський ГЗК»

Посилання

. Гаевский М. М., Кутузов Б.Н. Технико-зкономическое

сопоставление электрических и неэлектрических систем инициирования

зарядов ВВ // Горный журнал. - № 5. - 2000. - С. 54-59.

Инструкция по эксплуатации системы "Нонель“ / Шведский институт

испытаний и исследований, 1998. - 55 с.

##submission.downloads##

Номер

№ 3

Розділ

Геотехнологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 D H Bykov, Oleksandr Oleksandrovych Frolov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).