ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ НОРМАТИВНО-МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СЕРТИФІКАЦІЙНИХ ВИПРОБУВАНЬ ПРОТИАЕРОЗОЛЬНИХ РЕСПІРАТОРІВ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2079-5688.2000.3.88715Ключові слова:
сертифікаційні випробування, засоби захисту органів диханняАнотація
Розроблено методику проведення сертифікаційних випробувань антіаерозольних респіраторів, що дозволяє оцінювати захисні властивості виробу в цілому, його фільтруючих частин і деталей методом випробувань з використанням твердого полідісперсноготест-аерозолю хлориду натрію. Наведено переваги цієї методики в порівнянні з існуючимиПосилання
Петрянов И.В., Кощеев В.С., Басманов Л.И. и др. Лепесток (легкие
респираторы).- М.: Наука,1984. - 216 с.
Скрябина Л.Я. Атлас промышленных пылей. - М.: ЦИНТИ-
химнефтемаш.- Ч. 1-3.
Демчук Г.В. Повышение эффективности определения защитных
свойств СИЗОД фильтруюшеготипа // Уголь Украины.- 1998. - № 5. - С. 30-32.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Hlib Viktorovych Demchuk, Vadym Bohdanovych Rurynkevych
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).