ФІЗИЧНА МОДЕЛЬ ТЕПЛОМАСОПЕРЕНОСУ В КОНСТРУКЦІЯХ ШАХТНОГО КРІПЛЕННЯ ПРИ ПОЖЕЖІ

Автор(и)

  • Tadeusz Rembielak

DOI:

https://doi.org/10.20535/2079-5688.2001.5.90526

Ключові слова:

моделювання тепломасопереносу, шахтне кріплення

Анотація

Процес тепломасопереносу в тілі конструкції кріплення можна моделювати у вигляді випаровування потоку рідини в каналі, обрамленому проникними матрицями

Посилання

Kar К.К., Dybbs А. Internal heat transfer coefficients of porous metal //

Heat Transfer Symposium Series. — HTD, 1982. — V. 22, Р. 81—91.

Koh I.С.Y., Dutton I.L., Benson В.А. Fundamental study of transpiration

cooling // NASA CR — 134523, 1973. — 1163 р.

Shneider Р.I., Maurer R.Е. Coolant starvation іп ог transpiration —

cooled semispherical shell // I. Spacecraft and Rokets, 1968. — V. 5. — № 6,

Р. 751—752.

##submission.downloads##

Номер

№ 5

Розділ

Фізичні процеси гірничого виробництва

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 T Rembielac

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).