ДО ПИТАННЯ МОНІТОРИНГУ ГЕОЛОГІЧНОГО СЕРЕДОВИЩА ПРИ РОЗРОБЦІ РОДОВИЩ ФОСФОРИТІВ ВОЛИНІ МЕТОДОМ СВЕРДЛОВИННОГО ГІДРОВИДОБУТКУ

Автор(и)

  • B M Mandryk
  • O E Koshliakov
  • E S Kyrychenko

DOI:

https://doi.org/10.20535/2079-5688.2001.5.91121

Ключові слова:

родовища фосфоритів, гідровидобуток

Анотація

Розглянуто методику режимних спостережень за рівнем і якістю підземних вод, а також за станом масиву гірських порід і осіданням земної поверхні на родовищах фосфоритів Волині при використанні ерліфтово-мониторной схеми гідровидобутку

Посилання

Сеньковский Ю. Н. и др. Фосфориты Запада Украины. - К.: 1989. -

с.

Бабич Н. М. Проектирование геотехнологических комплексов. - М.:

МГРИ. - 1985. - 128 с.

Мандрик Б. М. та ін. Особливості режиму ґрунтових вод на промислових територіях // Актуальні проблеми екології України. - 1997. - С. 18-21.

##submission.downloads##

Номер

№ 5

Розділ

Геотехнологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 B M Mandryk, O E Koshliakov, E S Kyrychenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).