ПРО СТАРІННЯ ДИМНОГО ПОРОХУ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2079-5688.2001.6.91958Ключові слова:
зберігання пороху, хімічне та фізичне старінняАнотація
Процес старіння димних порохів розглянуто з точки зору хімічного та фізичного старіння. Хімічне старіння зумовлене взаємодією деревного вугілля з киснем, енергія активації даного процесу — 82,11± 0,2 кДж/моль. Фізичне старіння зумовлене здатністю димних порохів сорбувати пари води. При вмісті води у порохові більше 1,13 % по масі стає можливою міграція нітрату калію у вигляді розчину усередині його зернаПосилання
Бронзов О.В., Уткин Г.К., Кислицын А.Н. и др. Древесный уголь.
Получение, основные свойства и области применения древесного угля. — М.: Лесн. промышленность, 1979. — 137 с.
Стась Н.Ф., Рудко Ф.Г., Зильберман М.В. Окисление модифицированного хемосорбентами активного угля // Журнал прикл. химии. — 1989. — Т. 62, № 5. — С. 961-965.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Mykhailo Frydrykhovych Buller
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
