АКТИВІЗАЦІЯ ІНЕРТНИХ МІНЕРАЛІВ ВІДВАЛЬНОЇ ПОРОДИ ХІМІЧНИМИ РЕАГЕНТАМИ

Автор(и)

  • Ramiz Akhmedovych Samedov

DOI:

https://doi.org/10.20535/2079-5688.2001.6.92794

Ключові слова:

безвипалювальна в'яжуча речовина, відвальні породи

Анотація

Розглянуто метод використання відвальної породи вуглевидобутку для отримання безвипалювальної в'яжучої речовини. Запропоновані хімічні реагенти та домішки, що активізують інертні мінерали у відвальних породах

Посилання

ГОСТ 1011 78-85. Клинкерные минералы портландцемента.

ГОСТ 4013-17. Природный двуводный гипс.

ГОСТ 91 79-7 7. Строительнаяизвесть.

ГОСТ 125-79. Фосфогипс.

ГОСТ 4460— 7 7. Кальций хлористый безводный.

ГОСТ 10834-64. Гидрофобизирующие кремний органические

жидкости ГКЖ-94.

ТУ-113-08-0209.431119-91. Суперфосфат гранулированный.

##submission.downloads##

Номер

№ 6

Розділ

Геотехнологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Ramiz Akhmedovych Samedov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).