ПРОГНОЗ МІГРАЦІЇ ЗАБРУДНЮЮЧИХ РЕЧОВИН У ПІДЗЕМНІ ВОДИ З ХВОСТО- ТА ШЛАМОСХОВИЩ ГІРНИЧИХ ПІДПРИЄМСТВ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2079-5688.2001.6.93224Ключові слова:
міграція забруднюючих речовин, конвективний масопереносАнотація
У статті визначено концепцію максимального використання даних натурних спостережень для прогнозу міграції забруднюючих речовин. Запропоновано модель прогнозу поширення забруднюючих речовин в зоні впливу хвосто- і шламосховищ. Розроблено математична модель нестаціонарного планового масопереносу, основана на методах конвективного масопереносу, молекулярної дифузії, гідродісперсіі.Посилання
Ляшко И. И.,Демченко Л. И.,Мистецкий Г. Е. Численное решение задач
тепло- и массопереноса в пористых средах. - К.: Наук.думка, 1991. - 264 с.
Бэр Я., Заславски Д., Ирмей С. Физико-математические основы
фильтрацииводы. - М.: Мир, 1971. -451 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Hennadii Maksymovych Ryzhov, Nataliia Anatoliivna Shevchuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).