СУЧАСНІ МЕТОДИ ПРОЕКТУВАННЯ КАР'ЄРІВ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.20535/2079-5688.2001.7.93607

Ключові слова:

проектування кар'єрів, пакети прикладних програм

Анотація

Представлений аналіз існуючих методів проектування кар'єрів. Розглянуто сучасні методи проектування за допомогою пакетів прикладних програм Gemcom for Windows і SurfCADD

Посилання

Проектирование карьеров / В.С.Хохряков; А.Т.Шелест, Г.П.Молтусов, А.Т.Кмитовенко. - М.: Недра, 1969. - 216 с.

Автоматизированное проектирование карьеров: Учебное пособие для

вузов / В.С.Хохряков, С.В.Корнилков, Г.А.Неволин, В.М.Каплан. - М.:

Недра, 1985. - 263 с.

Танайно А.С. Автоматизация проектирования карьеров. Горно-

геометрические расчеты. - Новосибирск: Наука, 1986. - 191 с.

Роджерс Т., Шлессер Ф., Чунуев И.К. Планирование горных работ на

руднике Кумтор // Горный журнал. - 2001. - № 5. - С. 105-111.

##submission.downloads##

Номер

№ 7

Розділ

Геотехнологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Oleksandr Oleksandrovych Frolov, Dmytro Hennadiiovych Bykov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).