ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ НОВИХ СУМІШЕВИХ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН ДЛЯ ВТОРИННОГО ДРОБЛЕННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД

Автор(и)

  • Anton Viktorovych Prokopenko

DOI:

https://doi.org/10.20535/2079-5688.2001.7.94000

Ключові слова:

компалайти, аміачна селітра

Анотація

Викладено результати досліджень руйнування негабаритных кусків скельних порід вибухами нових сумішевих вибухових речовин — комполайтів ПС. Зокрема, встановлено, що ефективність руйнування негабаритних кусків породи суттєво залежить від гранулометричного складу аміачної селітри. Надійне спрацювання зарядів здійснюється при використанні подрібненої аміачної селітри з середньозваженим діаметром частинок, не більшим за 260 мкм

Посилання

Л.В.Дубнов, Н.С.Бахаревич, А.И.Романов. — Промышленные

взрывчатые вещества. — М.: Недра, 1973. — 320 с.

ТУ У 24.06-25274773.018-2002 Компонент горючий стисливий ГСК.

##submission.downloads##

Номер

№ 7

Розділ

Геотехнологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Anton Viktorovych Prokopenko

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).