ДОСЛІДЖЕННЯ СКЛАДУ І ВПЛИВУ НА НАВКОЛИШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ГАЗІВ, ЩО ВИДІЛЯЮТЬСЯ ПРИ УТИЛІЗАЦІЇ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИХ ЕЛЕМЕНТІВ РАКЕТ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.20535/2079-5688.2007.15.95552

Ключові слова:

утилізація ракет, безпечна відстань

Анотація

Наведено результати розрахунків чисельного складу шкідливих газів, що виділяються при підриванні або спалюванні авіаційних ракет під час їх утилізації. Встановлено безпечні для персоналу відстані дії шкідливих газів і визначена допустима інтенсивність знищення складових частин ракет в умовах полігону.

Посилання

Поздняков З.Г., Росси Б.Д. Справочник по промышленным взрывчатым веществам и средствам взрывания. - М.: Недра, 1977. - 255с.

ГОСТ 12.1.005-88. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

ДНАОП 0.00-1.17-92. Единые правила безопасности при взрывных работах.

##submission.downloads##

Номер

№ 15

Розділ

Геоекологія та охорона праці

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 V R Zakusylo, Anatolii Arkadiiovych Zheltonozhko, L V Boiko, L M Uzzhyna

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).