РОЗРАХУНОК ПЕРЕРІЗІВ ПАТРОНОВАНИХ ЗАРЯДІВ ВИБУХОВИХ РЕЧОВИН ДЛЯ БЕЗПЕЧНОГО ЗАРЯДЖАННЯ СВЕРДЛОВИН
DOI:
https://doi.org/10.20535/2079-5688.2003.9.98733Ключові слова:
заряджання свердловин, розрахунок вибухових патронівАнотація
Наведено теоретичне обгрунтування способу заряджання свердловин, який полягає в онусканні патронів вибухової речовини в свердловину під дією їх власної ваги. При цьому плавне опускання з безпечною швидкістю при відсутності води у свердловині досягається за рахунок стиску повітря, що знаходиться між дном свердловини і нижнім торцем патрона, дроселювання його між стінками свердловини і патрона. Записано формули розрахунку розмірів вибухових патронів залежно від їх конструкиії і умов заряджанняПосилання
Башта Т.М. Машиностроительная гидравлика: Справочное пособие. —
М.: Машгиз, 1963. — 696 с.
Единые правила безопасности при взрывных работах.— К.: Норматив.—
— 171 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 V A Babych
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).