МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСУ ЗАТВЕРДІННЯ ВИБУХОВОЇ РЕЧОВИНИ, ЩО ГАРЯЧО ЛЛЄТЬСЯ В ПОЛІЕТИЛЕНОВОМУ РУКАВІ В СКВАЖИНІ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2079-5688.2004.10.99570Ключові слова:
розплав вибухової речовини, поля температурАнотація
Викладені результати аналізу чисельного моделювання теплового стану розплавленої вибухової речовини при її затвердінні в свердловині. Отримані поля температур і графіки температур при остиганні розплаву вибухової речовини у вигляді функцій часу в точках, розміщених на осі заряду, половині радіуса і на поверхні заряду на фіксованих віддалях від дна свердловиниПосилання
Сегерлинд Л. Применение метода конечных элементов. — М.: Мир,
— 382 с.
Варгафтик Н.Б. Справочник по теплофизическим свойствам газов и
жидкостей. — 2-е изд. — М.: Наука, 1972. — 349 с.
Таблицы физических величин. Справочник / Под ред. И.К.Кикоина. —
М.: Атомиздат, 1976. — 1008 с.
ANSYS Basic Analysis Procedure Guide. Rel. 54/Ar. Inc., Houston, 1997.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 V V Lotous, D D Yurchenko
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).