АНАЛІТИЧНИЙ МЕТОД ВИЗНАЧЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ТА ЕНЕРГОЄМКОСТІ ПРОЦЕСУ КОПАННЯ ЭКСКАВАТОРА ТИПА ЭКГ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.20535/2079-5688.2005.12.104831

Ключові слова:

енергоємність процесу копання, експлуатація кар'єрів

Анотація

Наведено елементи методики розрахунку продуктивності та енергоємності процесу копання (черпання) екскаваторів типу ЕКГ. Запропонована методика, необхідна для раціонального вибору типорозміру екскаватора та параметрів процесів виїмково-навантажувальних робіт при
проектуванні та експлуатації кар’єрів по видобутку будівельних матеріалів

Посилання

Крючков А.І. Наукові принципи і математичні моделі процесів гірничого виробництва / А.І.Крючков // Вісник НТУУ "КПІ". Серія "Гірництво". - 2000. - Вип. 2. - С.11-17.

##submission.downloads##

Номер

№ 12

Розділ

Гірничі машини та обладнання

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Anatolii Ivanovych Kriuchkov

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).