РУЙНУВАННЯ ГІРСЬКИХ ПОРІД ПІД ДІЄЮ ГІДРОАБРАЗИВНОГО СТРУМЕНЯ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.20535/2079-5688.2011.20.53185

Ключові слова:

гідроабразивний струмінь, блочний камінь, швидкість руйнування, захоплення абразиву, міцність матеріалу

Анотація

Виконано аналіз процесу руйнування гірських порід та різання блочного каменю під дією гідроабразивного струменя. Визначена залежність швидкості руйнування поверхні гірських порід від їх механічних властивостей і параметрів гідроабразивного струменя.

Посилання

Бреннер В.А. Гидроабразивное резание горных пород. - М.: Изд-во МГГУ, 2003.

Хотт Д.Ф. Основы механики разрушения. - М.: Металлургия, 1978. - 132с.

Жабин А.Б., Лавит И.М., Григорьева Е.Н. Разработка метода расчета эрозии поверхности горных пород под действием гидроабразивной струи. - М.: Мир, 2005. - С.353-357

##submission.downloads##

Номер

№ 20

Розділ

Геотехнологія

Ліцензія

Авторське право (c) 2016 O Yu Urozhenko, V S Yurepina, Kostyantyn Kostyantynovych Tkachuk

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).