ДИНАМІЧНИЙ СПОСІБ УЩІЛЬНЕННЯ ЗОЛОШЛАКОВОЇ СУМІШІ У КАРСТОВИХ ПРОВАЛАХ ТА ҐРУНТУ ЗА ЙОГО МЕЖАМИ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2079-5688.2000.3.87744Ключові слова:
карстові провали, деформаційна модель, нелінійне ущільненняАнотація
Ущільнення трамбуючої плитою золошлакової суміші, заповнює карстовий провал, можна розглядати як інерційну пружно-в'язко-пластичне середовище, деформаційна модель якої може бути представлена системою рівнянь, що враховує нелінійне ущільнення, залежне від швидкості деформації сумішіПосилання
Самедов А.М., Барга Б.А., Ашумова Р.Р. Использование шлакозольной смеси для дорожного строительства // Материалы конф. 2-5 июня 1997 г., г. Алушта. - Киев: Укр. дом экон. и науч.-техн. знаний, 1997. - С. 35-39.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Viktor Heorhiiovych Kravets, Raia Rafikovna Samedova
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).