МАТЕМАТИЧНА МОДЕЛЬ РОБОТИ СТРУМООБМЕЖУВАЛЬНИХ ПРИСТРОЇВ ЗА СХЕМОЮ РЕАКТОР-ЗАПОБІЖНИК

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.20535/2079-5688.2000.4.90226

Ключові слова:

струмообмежувальні пристрої, математична модель

Анотація

Розроблено математичну модель роботи струмообмежувальних приладів за схемою реактор-запобіжник, що дозволяє обмежувати струм короткого замикання і зменшувати споживання активної потужності

Посилання

Анализ подходов к решению проблемы ограничения токов короткого замыкания в производственных и энергетических системах / Розен В.П., Тарадай В.И., Несен Л.И., Побигайло В.А. - К.: НТУУ "КПИ", 1999. - 18с. - Рус. - Деп в ГНТБ Украины.

Обзор математических моделей электрической дуги / Розен В.П., Тарадай В.И., Побигайло В.А. - К.: НТУУ "КПИ", 1999. - 8с. - Рус. - Деп в ГНТБ Украины.

##submission.downloads##

Номер

№ 4

Розділ

Електрифікація та автоматизація гірничих робіт

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Viktor Petrovych Rozen, Oleksandr Ivanovych Solovei, D Ye Momot, Vitalii Anatoliiovych Pobihailo

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).