ТЕХНОЛОГІЧНІ ПАРАМЕТРИ ВИБУХОВОГО ОБВАЛЕННЯ ҐРУНТУ ПРИ СТВОРЕННІ ВИБУХОМ СПОРУД ТИПУ "СТІНА В ГРУНТІ"
DOI:
https://doi.org/10.20535/2079-5688.2001.7.93840Ключові слова:
вибухове обвалення, гідрозахісний екранАнотація
Розглянуто і підібрані оптимальні параметри технології спорудження гідрозахисного екрану в різних грунтових умовах з використанням ефекту часткового обвалення грунту вибуховий порожнини в глінофосфорвмісну суспензіюПосилання
Кравец В.Г., Михалюк А.В., Лучко И.А. Использование энергии взрыва
в мелиоративном строительстве. - М.: Недра, 1987. - 208 с.
Аверьянов С.Ф. О водопроницаемости почвогрунтов при неполном их
насыщении // Инж. сб.- 1953. - Т. 7. - С. 52-63.
Бондаренко Н.Ф. Физика движения подземных вод. - Л.: Гидрометеоиздат, 1973. - 285 с.
Бэр Я., Заславский Д., Ирмей С. Физико-математические основы
фильтрации воды. - М.: Мир, 1971. - 452 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Viktor Heorhiiovych Kravets, Viktoriia Viktorivna Vapnichna
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).