ЗАЛЕЖНІСТЬ КОЕФІЦІЄНТА РОЗПУШУВАННЯ ВІД СПІВВІДНОШЕННЯ РОЗМІРІВ ФРАКЦІЙ, ГУСТИНИ ЗАПОВНЕННЯ НИМИ ОБ'ЄМУ ТА ЙМОВІРНІСНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

Автор(и)

  • Roderik Simonovych Krysin
  • Вадим Владиславович Новинский

DOI:

https://doi.org/10.20535/2079-5688.2003.8.96219

Ключові слова:

тіло дроблення, монокулі

Анотація

Моделюються фракційні склади гірничої маси з віддаллю від центру вибуху зосередженого заряду в гірських породах. Доведено, що використання монокуль як характеристик форми кусків дозволяє застосовувати досить прості математичні методи і описувати різні розподілення кусків у тілі дробления, а також оцінювати іх кількісно через коефіціент розпушення

Посилання

Крысин Р.С., Новинский В.В. Теоретические основы описания

кусковатости горной массы посредством коэффициента разрыхления // Вестник Кременчугского государственного университета. — № 4. — 2002.

##submission.downloads##

Номер

№ 8

Розділ

Фізичні процеси гірничого виробництва

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Roderik Simonovych Krysin, Вадим Владиславович Новинский

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).