ДИНАМІКА ФОРМУВАННЯ МОНОТРІЩИНИ ВИБУХОМ В ГІРНИЧОМУ МАСИВІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.20535/2079-5688.2006.13.105425

Ключові слова:

деформаційні поля, вибух паралельних зарядів

Анотація

Розглянуто математичну модель і алгоритм розрахунку полів напружень при взаємодії фронтів ударних хвиль від вибуху ряду паралельних шпурових зарядів з використанням методики періодичних задач дифракції пружних хвиль

Посилання

Карасев Ю.Г., Бакка Н.Т. Природный камень. Добыча блочного и

стенового камня. — Санкт-Петербургский горный ин-т. — 1997. — 428 с.

Гузь А.Н., Кубенко В.Д., Черевко М.А. Дифракция упругих волн. — К.:

Наук. думка. — 1978. — С. 262—283.

Тихонов А.Н., Самарский А.А. Уравнения математической физики. — М.: Наука, 1972. — 735 с.

##submission.downloads##

Номер

№ 13

Розділ

Фізичні процеси гірничого виробництва

Ліцензія

Авторське право (c) 2017 Viktor Heorhiiovych Kravets, Anatolii Leonidovych Han, Petro Zakharovych Luhovyi, Zbigniew Baranowski

Creative Commons License

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.

Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу. 

Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:

1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.

2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.

3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).