ВПЛИВ КОНСТРУКЦІЇ НАБИВКИ НА ЧАС ЇЇ РУНУВАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.20535/2079-5688.2006.14.110817Ключові слова:
вибухове руйнування набивки, вплив конструкціїАнотація
Розглянуто процес вибухового руйнування набивки у вигляді капсули з криволінійною поверхнею, в яку засипаються сипучі матеріали. Час, необхідний для руйнування цієї набивки, визначається її геометрією і властивостями матеріалу. Набивка такої конструкції дозволяє подовжити час перебування продуктів детонації у свердловині (шпурі), що збільшує частку енергії вибуху, яка витрачається на корисну роботуПосилання
Баум Ф.А., Сансарян Н.С. Импульсы взрыва, обусловленные боковым
распором забойки в скважине // Взрывное дело. — М.: Недра, 1966. — № 59/16. — С. 28—32.
Миндели Э.О., Демчук П.А., Александров В.Е. Забойка шпуров. — М.:
Недра, 1967. — 152 с.
Исследование влияния материала забоики на скорость вылета и прорыва газообразных продуктов / М.Ф.Друкованый, Э.И.Ефремов, В.М.Комир, И.А.Семенюк, С.Т.Сурначева // Механика и разрушение горных пород. — М.: Недра. — 1969. — Вып. 1. — С. 121—128.
Семенюк И.А., Оберемок О.Н. Взрывные работы на открытых горных
разработках. — Днепропетровск: Промінь, 1974. — 55 с.
Комплексное исследование действия взрыва в горных породах /
Э.О.Миндели, Н.О.Кусов, А.А.Корнеев, Г.И.Марцинкевич. — М.: Недра,
— 253 с.
Исаков А.А., Коковкин В.П. Модельные исследования поведения
забойки и расчет импульса при взрыве скважинных зарядов. — ФТПРПИ. — 1979, № 4. — С. 29—38.
А.с. 1251653 СССР, МКИ Е21С 37/00. Способ комбинированной
забойки скважинного заряда ВВ / В. М. Комир, В. В. Воробьев, Э. И. Ефремов и др. // Заявл. 6.12.84, № 3821500.
Исследования эффективности комбинированной забойки /
Н.И.Мячина, В.Г.Назаренко, В.И.Нападало и др. // Деп. в ВИНИТИ, 1.08.85, № 5755-85, Реф. № 10Б127.
Гурин А.А., Ященко С.С. Применение гидрогелевой забойки взрывных скважин // Безопасность труда в промышленности. — 1986, № 1. — С. 38—39.
Тащкинов А.С., Бирюков А.В. Роль и эффективность забойки при
взрыве скважинного заряда // Открытая разработка угольных месторождений. — Кемерово: Кузбасский политехнический институт. — 1987. — С. 10—17.
Разрушение горных породэнергией взрыва / Э.Н.Ефремов, В.С.Кравцов, Н.Н.Мячина, В.Д.Петренко и др. — К.: Наук. думка, 1987. — 264 с.
Повышение эффективности действия взрыва в твердой среде /
В.М.Комир, В.М.Кузнецов, В.В.Воробьев, В.Н.Чебенко. — М.: Недра,
— 209 с.
Влияние конструкиии забойки и запирающих зарядов на качество
взрывной отбойки / С.П.Акинфиев, А.И.Незговоров, И.С.Иванова, Г.П.Кобельков, В.В.Бренинский, Н.Г.Волченко // Горный журнал.— 1988.—№ 4.— С. 35—37.
Яковенко В.Г., Бекетаев Е.Б., Берг А.И. Применение забойки
переменной плотности // Цветметинформация. — 1990. — № 6. — С. 37—39.
Ресурсосберегающие технологии взрывного разрушения горных
пород / Э.И.Ефремов, В.М.Комир, И.А.Краснопольский, В.П.Мартыненко. — К.: Техника. — 1990. — 149 с.
Ищенко К.С. Влияние конструкции шпурового заряда с использованием различных забоечных материалов, влияющих на процесс трещинообразования при взрыве // Повышение эффективности разрушения горных пород. — К.: Наук. думка, 1991. — С. 59—61.
Ефремов Э.Н., Родак С.Н. Роль забойки скважинного заряда в
запирании газообразных продуктов детонации // Повышение эффективности разрушения горных пород. — К.: Наук. думка, 1991. — 140 с.
Ищенко К.С. Исследование конструкций шпуровых зарядов с
использованием различных забоечных материалов, влияющих на процесс разрушения среды при взрыве // Техника и технология горного производства. — К.: Наук. думка. — 1993. — С. 23—28.
Проблемы экологии массовых взрывов в карьерах / Э.И.Ефремов,
П.В.Бересневич, В.Д.Петренко И др. — Днепропетровск: Січ, 1996. — 179 с.
Петренко В.Д., Никифорова В.А., Коновал В.Н. Теоретические
оценки времени вылета забойки из мелко раздробленной породы при взрыве // Геотехническая механика. — Днепропетровск: ИГТХ НАН Украины. — 1997. — Вып. 3. — С. 86—89.
Александрова Н.И., Шер Е.Н. Влияние забойки на разрушение горных пород взрывом цилиндрического заряда // ФТПРПИ. — 1999. — № 5. — С. 42—52.
Александрова Н.И., Шер Е.Н. Влияние утечек газов из полости
взрыва сферического заряда на разрушение горных пород // ФТПРПИ. — 2000. — № 5. — С. 43—53.
Ефремов Э.И., Ищенко К.С., Никифорова В.А. Исследование
движения забойки в шпурах // Уголь Украины. — 2000. — № 6. — С. 20—22.
Ефремов Э.И., Мартыненко В.П., Бережецкий А.Я. Способ повышения эффективности взрыва и локализации пылегазовых выбросов // Вісник Кременчуцького ДПУ. — Кременчуг, 2000. — Вип. 2. — С. 3—5.
Снижение техногенной нагрузки на окружающую среду при использовании простейших ВВ и специальной забойки / Э.И.Ефремов, А.Я.Бережецкий, А.В.Пономарев, В.В.Баранник, В.П.Куприн // Екологія і природокористування. — Дніпропетровськ. — 2003. — Вып. 5. — С. 137—140.
Кузнецов В.М. Математические модели взрывного дела. —
Новосибирск: Наука, 1977. — 262 с.
##submission.downloads##
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2017 Viktor Heorhiiovych Kravets, Oleksandr Mykolaiovych Masiukevych, Anatolii Leonidovych Han, A V Myzuk
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Наше видання використовує положення про авторські права CREATIVE COMMONS для журналів відкритого доступу.
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
1. Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
2. Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
3. Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
